Множина іменників у німецькій мові

mnozhyna-imennykiv-u-nimeckij-movi

Сьогодні я хочу пояснити Вам, як утворюється множина іменників у німецькій мові.

Хочу сказати, що це більше оглядова тема, адже на відміну від англійської мови, де є тільки один спосіб утворення множини, множина іменників у німецькій мові має 5 мпособів. Певні правила, звичайно, є і я їх сьогодні Вам поясню. Але вони дуже розмиті і нечіткі. Ви не зможете  легко визначити правильний спосіб утворення множини  усіх іменників. Тому краще відразу вчити слово з формою множини.

Нагадаю Вам, що у німецькій мові перед  іменниками (тобто перед назвами людей, тварин, предметів, явищ, тощо) використовується спеціальне слово артикль. Перед іменниками чоловічого роду в однині стоїть означений артикль – der, жіночого роду – die, середнього – das. У множині усі три роди іменників у німецькій мові  будуть у початковій формі з однаковим артиклем die. Детальніше у моєму відео «Артикль. Означений і неозначений артикль».

Як дізнатися відразу, яку форму буде мати множина іменників у німецькій мові? Можна подивитися у словникові, якщо він у Вас, звичайно є. Вибираємо будь-яке слово, наприклад, das Buch (книга) і читаємо інформацію про нього:

das Buch, -(e)s, ⸚er 1) книжка; книга; 2) учнівський зошит; 3) класний журнал (у школі); 4) кіносценарій

Перше закінчення після самого слова – це форма у родовому відмінкові (Genitiv), вона нас зараз не цікавить. Нам потрібне друге закінчення ⸚er. Це і є форма множини (Plural). Корінь слова позначається через тире. Дві крапки над ним означають, що у множині на голосний u потрібно поставити умлаут (ü). І додаємо закінчення er. Книги – die Bücher.

Якщо у Вас нема словника під рукою, дядько Google Вам в допомогу. Інтернет знає все!

Все, що Вам потрібно,- це ввести у рядкові пошуку das Buch plural або множина. Тут Ви зможете подивитися не тільки, як виглядає слово у множині, але і як воно відмінюється і у однині, і у множині.

Ну а зараз розкажу Вам детально про те, як утворюють множину іменники у німецькій мові.

Як я уже говорила, множина іменників у німецькій мові має 5 способів.  Я їх назву трохи в іншому порядку, ніж вони зазвичай наводяться у різних граматиках. Ми почнемо з легших способів і перейдемо до важчих.

Хто вчив англійську мову, той знає, що тут форма множини утворюється з допомогою закінчення -s.

У німецькій мові такий спосіб теж існує.

  1. Отже, перший тип утворення множини іменників у німецькій мові (Plural) – суфікс -s:

    • Хочу зауважити, що таким методом роблять множину іменники чоловічого та середнього роду, які прийшли в німецьку мову з англійської та французької мови. В основному це назви предметів, а не істот. Наприклад:

das Auto – die Autos автомобіль

das Kino – die Kinos кінотеатр

das Ticket – die Tickets квиток

das Hotel – die Hotels готель

der Klub – die Klubs клуб

der Park – die Parks парк

der Chef – die Chefs шеф

  • З додаванням -s утворюють множину абревіатури (скорочені слова) усіх трьох родів:

der LKW – die LKWs вантажівка

die Uni – die Unis університет

das Abo – die Abos абонемент

  • -s отримують у множині прізвища, якщо ми говоримо про всю сім’ю та ласкаві назви:

die Müllers Мюллери

die Mama – die Mamas матуся

der Vati – die Vatis татусь

  1. Другий тип утворення множини іменників у німецькій мові – це коли у множині не додається ніякий суфікс, тобто форма множини і однини співпадає, якщо не рахувати артикль. Але іменники з кореневим голосним a, o, u можуть отримати умлаут.

Які ж слова утворюють множину таким способом?

2.1. Це іменники чоловічого роду, які закінчуються на

-er, -el, -en:

der Vater – die Väter тато

der Onkel – die Onkel дядько

der Maler – die Maler художник (До речі. на -er існує багато слів чоловічого роду, які означають професії. Тут Вам буде легко утворити множину)

der Schlüssel – die Schlüssel ключ

der Vogel – die Vögel птах

der Apfel – die Äpfel яблуко

der Garten – die Gärten сад

2.2. Іменники середнього роду, які закінчуються на

-er, -el, -en, -chen, -lein та з префіксом ge- і суфіксом :

das Fenster – die Fenster вікно

das Messer – die Messer ніж

das Kapitel – die Kapitel розділ

das Mädchen – die Mädchen дівчинка

das Büchlein – die Büchlein книжечка

das Gebirge – die Gebirge гори

das Gebäude – die Gebäude будівля

2.3. Два іменники жіночого роду:

die Mutter – die Mütter мама

die Tochter – die Töchter дочка

  1. Спосіб утворення множини іменників у німецькій мові — це додавання суфіксу -n/-en

    • Так утворюють множину більшість іменників жіночого роду. Як я кажу: «З жінками легко»:

die Blume – die Blumen квітка

die Schwester – die Schwestern сестра

die Tante – die Tanten тітка

die Tür – die Türen двері

die Frau – die Frauen жінка/пані

die Wohnung – die Wohnungen квартира

Зверніть увагу! Іменники з суфіксом -in (а таких слів у німецькій мові багато) подвоюють у множині n:

die Freundin – die Freundinnen подруга

  • Іменники чоловічого роду, що відмінюються за слабкою та мішаною відміною:

der Junge – die Jungen хлопець

der Löwe – die Löwen лев

der Student – die Studenten студент

der Herr – die Herren пан

der Planet – die Planeten планета

der Name – die Namen ім’я

der Buchstabe – die Buchstaben буква

 

  • Невелика група іменників середнього роду:

das Hemd – die Hemden сорочка

das Bett – die Betten ліжко

das Auge – die Augen око

das Herz – die Herzen серце

 

  1. Тип утворення множини іменників у німецькій мові — суфікс -e з умлаутом чи без нього.

    • Так утворюють множину більшість іменників чоловічого роду:

der Sohn – die Söhne син

der Hof – die Höfe подвір’я

der Stuhl – die Stühle стілець

der Baum – die Bäume дерево

der Zug – die Züge поїзд

der Hund – die Hunde собака

der Tisch – die Tische стіл

der Pilz – die Pilze гриб

der Schuh – die Schuhe черевик

  • Деякі іменники середнього роду. Умлаут вони не отримують:

das Heft – die Hefte зошит

das Schiff – die Schiffe корабель

das Bein – die Beine нога

das Schaf – die Schafe вівця

При цьому іменники, які закінчуються на -nis, подвоюють -s у множині:

das Ergebnis – die Ergebnisse результат

  • Десь 30 слів жіночого роду «заблукали» і теж утворюють множину цим способом. До них належать:

die Hand – die Hände рука

die Wand – die Wände стіна

die Stadt – die Städte місто

die Nacht – die Nächte ніч

die Gans – die Gänse гуска

die Kuh – die Kühe корова

die Maus – die Mäuse миша

 

  1.  Спосіб утворення множини іменників у німецькій мові – суфікс -er з умлаутом.

    • Тут у нас односкладові іменники середнього роду:

das Buch – die Bücher книга

das Haus – die Häuser будинок

das Bild – die Bilder картина/малюнок

das Kind – die Kinder дитина

das Kleid – die Kleider сукня

  • Невелика група односкладових іменників чоловічого роду:

der Mann – die Männer чоловік

der Wald – die Wälder ліс

Як Ви бачите, певні правила існують і до деяких іменників можна відразу правильно підібрати форму множини. Але краще все-таки вчити іменники відразу з артиклем та формою множини.

Заперечний займенник kein/keine

Сьогодні розкажу Вам про заперечний займенник «kein/keine»:

займенник «kein/keine»

У німецькій мові є декілька слів, які використовуються для заперечення.

kein-keine

Kein/keine  заперечує тільки іменник, який у розповідному реченні вживався б з неозначеним артиклем ein/eine чи без артикля. Тобто він використовується тільки перед назвами людей, тварин, явищ, тощо… Kein працює, як неозначений артикль ein  і стоїть перед словами чоловічого та середнього роду, а keine – жіночого роду і множини:

Das ist ein Fernseher. Das ist kein Fernseher. — Це телевізор. Це не телевізор.

Das ist ein Buch. Das ist kein Buch. – Це книга. Це не книга.

Das ist eine Tasche. Das ist keine Tasche. – Це сумка. Це не сумка.

Das sind_Schüler. Das sind keine Schüler. – Це учні. Це не учні.

Отже, заперечення kein/keine схоже на неозначений артикль ein/eine і в однині має такі самі закінчення у всіх відмінках, як неозначений артикль відповідного роду, а у множині, як означений артикль:

 

 

Kasus Maskulinum (Чоловічий рід) Neutrum (Середній рід) Femininum (Жіночий рід) Plural

(Множина)

Nominativ kein keine
Genitiv keines keiner
Dativ keinem keiner keinen
Akkusativ keinen kein keine

Заперечення «nicht»

заперечення "nicht"
Заперечення «nicht»

 Сьогодні розкажу Вам про заперечну частку nicht. Тут є 2 основні правила.

Отже, заперечення nicht (яке перекладається, як «не») використовуємо:

  1. Якщо заперечуємо дієслово (яке відповідає на питання «що робити?») і ставимо його у самий кінець простого розповідного речення:

Так-так, я Вам уже говорила раніше, що німці люблять ставити важливі речі у самий кінець речення. Тому будьте уважні і завжди слухайте/читайте до кінця для того, щоб зрозуміти все правильно.

Leihst du mir morgen dein Auto? – Ти мені завтра позичиш свій автомобіль?

Nein, ich leihe dir morgen mein Auto nicht. – Ні, я тобі завтра не позичу свій автомобіль.

Gefällt dir dieses Buch? – Тобі подобається ця книга?

Nein, dieses Buch gefällt mir nicht. – Ні, ця книга мені не подобається.

Schläfst du schon? – Ти уже спиш?

Nein, ich schlafe noch nicht. – Ні. Я ще не сплю.

Але, німці ставлять у кінець речення і інші речі такі, як:

— відокремлюваний префікс, який відрізається від дієслів з відокремлюваними префіксами;

— частину минулого часу або пасивного стану Partizip II після допоміжних дієслів;

— дієслово у неозначеній формі (Infinitiv) після модальних дієслів

— або  допоміжного дієслова werden у майбутньому часі, тощо.

Як бути у такому випадку? Тут заперечення nicht є слабшим і поступається своїм місцем перед крапкою, стає на передостанню позицію в реченні.

Так, наговорила Вам багато хитромудрих слів, від яких крутиться у голові. Зараз спробую пояснити все детальніше і Вам все стане ясно.

Хто дивився мій відеоурок «Модальні дієслова», той знає, що – це така невелика група слів, які зазвичай використовуються не самостійно. А тягнуть за собою ще одне дієслово. Хто ще не дивився, обов’язково подивіться.

Коротко нагадаю Вам модальні дієслова. До них належать: können (могти, вміти), dürfen (могти, сміти), müssen (мусити, бути повинним), sollen (бути повинним, бути зобов’язаним), wollen (хотіти), mögen (хотіти, любити), möchten (хотіти).

Зараз розглянемо декілька прикладів з запереченням:

Wir können heute nicht kommen.  – Ми не можемо сьогодні прийти.

Тут у нас модальне дієслово können (могти). Воно знаходяться на другому місці у реченні. Основне дієслово kommen (приходити) мусить стояти в кінці речення. Тому воно посунуло заперечення nicht, яке відноситься до модального слова können на передостаннє місце.

Так само:

Ihr dürft hier nicht schwimmen. – Ви не можете тут плавати.

Ich muss heute nicht einkaufen. – Я не мушу сьогодні робити покупки.

Sie soll nicht lügen. –  Вона не повинна брехати.

ich will nicht essen. – Я не хочу їсти.

Möchtet ihr nicht mitspielen? – Чи не хотіли б ви зі мною погратися?

Схожа ситуація з запереченням nicht та допоміжними дієсловами haben (мати), sein (бути) та werden (ставати, бути), коли вони використовуються для утворення певних часових форм. Наприклад, з допомогою haben і sein утворюється минулий час Perfekt , а з допомогою  werden – майбутній час. Детальніше у моїх відео «Минулий час Perfekt у німецькій мові» та «Майбутній час Futur I“.

Давайте розглянемо декілька прикладів:

Du hast nicht gewonnen. Ти не виграв. Тут nicht на передостанньому місці в реченні, бо в кінці стоїть Partizip II – частинка минулого часу Perfekt. Так само:

– Діти ще не заснули.

Майбутній час:

Ich werde nicht lernen. – Я не буду вчитися. Тут у кінці речення мусить стояти інфінітив, заперечення nicht пересувається на позицію перед ним.

Аналогічна ситуація з відокремлюваними префіксами, які відрізаються від дієслів. (за бажанням дивимось мій урок про дієслова з префіксами).

Наприклад:

Ich ziehe die Socken nicht an! – Я не одягну шкарпетки! Відокремлюваний префікс змістив nicht на передостаннє місце в реченні. Так само:

Wir steigen nicht ein! – Ми не заходимо!

 

  1. Правило: Якщо заперечуємо не дієслово, і не іменник з неозначеним артиклем ein/eine, а інше слово або частину речення, то nicht (не) ставимо перед цим словом:

Das Essen sieht nicht lecker aus! – Їжа виглядає несмачно.

Тут nicht заперечує слово lecker (смачно), тому стоїть перед ним.

Leider wohne ich nicht in Wien. – На жаль, я живу не у Відні.

Die Autos fahren nicht schnell. – Машини  їдуть не швидко.

Sie legt die Tasche nicht auf den Tisch. – Вона кладе сумку не на стіл.

Безособовий займенник «es»

Сьогодні у нас тема «Безособовий займенник «es»» (das unpersönliche Pronomen es).

Як я Вам уже говорила раніше, німці страшно люблять порядок. Те ж саме стосується і мови. Тут теж все має бути в порядку. Обовязково має бути підмет (тобто, хто робить?) і присудок (тобто, що робить?). Як бути у таких випадках, коли їх нема? Тоді зявляються слова, які виконують цю роль. У попередньому відео я розповіла про неозначений займенник «man». Він використовується, коли говорять про те, що хтось робить, але не називають, хто саме. Кому цікаво, поживіться цей урок.

Сьогодні розкажу Вам про безособовий займенник «es» та про випадки, коли він використовується.

Хто вчив англійську мову. Тому буде легше зрозуміти цю тему, адже німецький займенник «es» практично повністю відповідає англійському «it» і вживається майже в тих самих випадках. Для тих, хто не вчив англійську або вчив, але забув, розкажу зараз детальніше.

Отже, «es» використовується:

  • Коли говоримо про погоду і нема підмета.

Es schneit – Іде сніг (дослівно: воно сніжить) es не перекладається так само, як у відповідному англійському реченні: it snows

Es regnet – Іде дощ (дослівно: воно дощить)

Es ist kalt – Холодно (в українській мові це речення перекладається одним словом. У німецькій їх аж 3. Якщо перекладати дослівно: воно є холодно. Es (воно) – підмет (хто робить?), ist (є) — присудок (що робить?).

Так само:

Es ist warm. – Тепло.

es

Es ist windig. – Вітряно.

Es ist wolkig. – Хмарно.

Але:

Die Sonne scheint. – Сонце світить. (Тут у нас є і підмет «сонце» Тому es не використовуємо.)

  • Коли говоримо про відчуття людини:

Wie geht es Ihnen? – Як у Вас справи? (дослівно: як воно йдеться Вам?)

Es geht mir gut, danke. – У мене все добре, дякую.

  • «Es» використовується у безособових реченнях, які українською мовою перекладаються прислівником (який відповідає на питання «як?»):

Es ist einfach. – просто/це просто.

Es ist spät. – пізно.

Es ist interessant.– цікаво.

  • «Es» використовується у безособових реченнях, які українською мовою перекладаються іменником, який вказує на час дня, пору року, тощо:

Es ist Abend. — Вечір. (дослівно: воно є вечір)

Es ist Winter.- Зима.

Es ist 7 Uhr. – 7 година.

  • У сталих фразах, наприклад:

Es gibt – є (щось десь є, як англійські фрази «Trere is. Threr are.») Нагадаю, що після цієї фрази використовується неозначений артикль у знахідному відмінкові (Akkusativ):

Es gibt einen Bahnhof in der Stadt. – У місті є вокзал.

  • «Es» може стояти на початку речення з стилістичних міркувань. Порівняйте:

Es gingen einmal zwei Königssöhne auf die Jagd. Zwei Königssöhne gingen einmal auf die Jagd. – Пішли одного разу 2 королівські сини на полювання. 2 королівські сини пішли одного разу на полювання.

  • Ну, і останнє правило, але не менш важливе, es може використовуватися, як особовий займенник «воно» замість відповідного слова середнього роду у називному або знахідному відмінкові. Пам’ятаємо, що рід іменників у німецькій і українській мові не завжди співпадає:

Das ist ein Haus. Es ist neu. Це будинок. Він новий. (Будинок (das Haus) у німецькій мові середнього роду, тому ми використали займенник «es» (воно), але перекладаємо так, як це правильно звучить в українській мові – «він»).

Das Fenster ist auf. Ich mache es zu. – Вікно відчинене. Я закриваю його.

 

Майбутній час

Як утворюється майбутній час у німецькій мові?

https://

Наказовий спосіб

nakazovyj-sposib

Сьогодні розкажу Вам про Imperativ (наказовий спосіб).

Я його ще називаю «прохальним способом», бо з допомогою нього ми просимо когось про щось. Ну, і зрідка наказуємо чи забороняємо комусь щось.

У німецькій мові є 3 форми наказового способу. Ми почнемо з самої простої і підемо до складніших. Перша форма – це ввічлива форма,  коли ми просимо одну або багатьох осіб, до яких ми звертаємося ввічливо на «Ви». Це можуть бути незнайомі або старші люди.

Як робиться така форма? Беремо розповідну форму, наприклад:

Sie kaufen. (Ви купуєте)

І ставимо дієслово наперед:

Kaufen Sie! (Купіть!)

Sie antworten. (Ви відповідаєте) —  Antworten Sie! (Відповідайте)

Sie lesen. (Ви читаєте.) — Lesen Sie! (Читайте!)

Sie helfen. (Ви допомагаєте.) — Helfen Sie! (Допоможіть!)

Sie nehmen mit. (Ви берете з собою) —  Nehmen Sie mit! (Візьміть з собою!)

Sie schlafen nicht. (Ви не спите.) — Schlafen Sie nicht! (Не спіть!)

Друга форма – це коли ми просимо декількох людей, до яких ми окремо звертаємося на «ти», тобто друзів або дітей.

Ця форма теж утворюється від розповідної, наприклад:

Ihr kauft. (Ви купуєте)

„Ihr“ випадає, залишається тільки „Kauft!” (Купіть!)

Ihr antwortet. (Ви відповідаєте) — Antwortet! (Відповідайте!)

Ihr lest. (Ви читаєте) — Lest! (Читайте!)

Ihr helft. (Ви допомагаєте) — Helft! (Допоможіть!)

Ihr nehmt mit. (Ви берете з собою) — Nehmt mit! (Візьміть з собою!)

Ihr schlaft nicht. (Ви не спите) — Schlaft nicht! (Не спіть!)

І остання форма, коли ми просимо одну людину, до якої ми звертаємося на «ти» (друга або дитину). Тут є декілька нюансів.

Беремо розповідну форму:

Du kaufst. (Ти купуєш.)

Забираємо „du“ і „st“. У нас залишається:

Kauf! (Купи!)

Du hilfst. (Ти допомагаєш) — Hilf! (Допоможи!)

Du nimmst mit. (ти береш з собою) — Nimm mit! Візьми з собою!

Du liest. (Ти читаєш) — Lies! (Читай!) Зверніть увагу, тут ми забрали в кінці тільки „t“, бо тільки „t“ і додавалася у розповідній формі. Ми не можемо забрати „s“ тому, що вона є частиною основи дієслова.

Так само:

Du isst. (Ти їш) – Iss (Їж!)

Іноді, особливо на письмі, при проханні до однієї людини на „ти“можна зустріти форму, яка закінчується на „e“. Наприклад: „Kaufe!“  (Купи!). В усній мові „e“ випадає. Але вона мусить обов’язково бути, якщо основа дієслова закінчується на d, t або m,n з попереднім приголосним:

Du antwortest. (Ти відповідаєш) — Antworte! (Відповідай!)

Du zeichnest. (Ти малюєш.) — Zeichne! (Малюй!)

У сильних дієслів, які отримують умлаут у теперішньому часі, у наказовому способі він зникає, наприклад:

Du schläfst nicht. (Ти не спиш) — Schlaf nicht! (Не спи!)

Du fährst! (Ти їдеш) — Fahr! (Їдь!)

Потрібно також запам’ятати дієслово „sein“ „бути“. Воно робить наказовий спосіб по-особливому:

Seien Sie so nett! – Будьте такі милі! Прохання при ввічливому звертанні на «Ви» до старших та незнайомих людей.

Seid bitte leise! – Будьте, будь ласка, тихо! При звертанні до друзів або до дітей.

Sei vorsichtig! – Будь обережним!

 

На сьогодні це все!

Bleiben Sie gesund! Und lernen Sie Deutsch! Залишайтеся здоровими і учіть німецьку!

Auf Wiedersehen! До побачення!

https://

У наступному уроці Ви можете дізнатися, що таке артикль у німецькій мові

Артикль. Означений і неозначений артикль.

 Сьогодні хочу пояснити Вам важливу тему «Артикль. Означений і неозначений артикль.»

Моя вчителька німецької говорила нам: «Як не знаєте der,die,das, то не буде й німців з вас.»

Це дійсно так. Що ж таке артикль? В українській мові іменники (тобто назви предметів, людей, тварин, явищ, і тому подібне) отримують певні закінчення, в залежності від відмінку, тобто, того, що ми хочемо сказати. Наприклад,

Я читаю книгу. Книга цікава. У книзі йдеться про… І так далі.

У, а, і – це закінчення, які отримує іменник у певному відмінкові.

У німецькі мові іменник майже не має відмінкових закінчень, тому замість них перед іменником стоїть спеціальне слово – артикль, який вказує на його рід, число і відмінок. Тобто він є таким цементом, який тримає слова у реченні докупи.

Випускати артикль у німецькій мові не можна, хіба що це передбачено правилами. Це все-одно, що не вимовляти закінчення іменника в українській мові. Звучить це приблизно так:

Я читаю книг. Книг цікава. У книг йдеться про…

Німці Вас, звичайно, зрозуміють, якщо захочуть і зможуть. Але краще говорити правильно.

Хто вчив хоха б одну європейську мову, наприклад англійську, той уже трохи ознайомлений з тим, що таке артикль, і коли він використовується. Але німецька мова має свої особливості.

Якщо в англійській мові означений артикль the однаковий для всіх родів у однині і  множині, то в німецькій мові перед словами чоловічого роду в однині стоїть артикль der, жіночого — die, середнього — das.У множині усі 3 роди мають однаковий означений артикль die.

Важливо! Рід іменників в німецькій і українській мові не завжди співпадає. (Наприклад: das Kind – дитина у німецькій мові – середнього роду, der Apfel — яблуко – чоловічого роду , die CD – диск – жіночого роду.) Тому обов’язково учіть нові іменники з означеним артиклем. Для того, щоб краще запам’ятати правильний артикль, раджу виділяти слова кольоровими маркерами або ручками, наприклад, іменники чоловічого роду синім кольором, середнього – зеленим, жіночого – червоним, слова, які не мають форму однини, а тільки множини, — жовтого. 

Зверніть також увагу на те, що всі іменники німецькій мові пишуться з великої літери.

Неозначений артикль в англійській мові має 2 форми: a i an. У німецькій мові перед словами чоловічого і середнього роду ставиться неозначений артикль – ein, жіночого – eine. Неозначений артикль у множині відсутній. Тобто тут його можна сміливо випустити.

У німецькій мові є 4 відмінки: називний, родовий, давальний та знахідний. Для того, щоб поставити іменник з артиклем у правильну форму, потрібно спочатку поставити до нього запитання і визначити відмінок.

 Kasus (Відмінок) Fragen (Запитання)
Nominativ (Називний)відповідає на запитання Wer? Was? (Хто? Що?)
Genitiv (Родовий)  Wessen? (Чий? Чия? Чиє? Чиї?)
Dativ (Давальний) Wem? (Кому? Чому?)
Akkusativ (Знахідний) Wen? Was? (Кого? Що?)

 

Bestimmter Artikel (означений артикль)

Kasus Maskulinum (Чоловічий рід) Neutrum (Середній рід) Femininum (Жіночий рід) Plural

(Множина)

Nominativ der das die
Genitiv des der
Dativ dem der den
Akkusativ den das die

 

Unbestimmter Artikel (неозначений артикль)

Kasus Maskulinum (Чоловічий рід) Neutrum (Середній рід) Femininum (Жіночий рід) Plural

(Множина)

Nominativ ein eine
Genitiv eines einer
Dativ einem einer
Akkusativ einen ein eine

У наступних відео я поясню Вам особливості вживання означеного та неозначеного артикля та випадки, коли артикль випускається, а також кожен відмінок окремо.

https://

Вибачення — Entschuldigung

entschuldigung

Як попросити вибачення (Entschuldigung) німецькою мовою?

Читать далее «Вибачення — Entschuldigung»

Таблиця сильних і неправильних дієслів

Таблиця сильних і неправильних дієслів від deutschonline.com.ua

Читать далее «Таблиця сильних і неправильних дієслів»

Прийменники з знахідним відмінком (Akkusativ)

https://

Прийменники з знахідним відмінком (Akkusativ)

Наступні прийменники вживаються з знахідним відмінком (Akkusativ):

Читать далее «Прийменники з знахідним відмінком (Akkusativ)»